5 клас (інформатика)

Тема: Програми для роботи з зображеннями. Комп’ютерна графіка та її особливості.

Ти і твої друзі вмієте створювати фото під час подорожей, фіксувати приємні події під час спілкування, зберігати на пам’ять світлини із життя родини та класу за допомогою власного смартфона. Перегляд окремого фото можна здійснювати за допомогою програми Засіб перегляду фотографій Windows.

Часто з колекції фотографій створюють складені зображення — колажі. Для цього використовують спеціальне програмне забезпечення для фотомонтажу.

Фотомонтаж — процес і результат створення складеного фотозображення шляхом розрізання

та суміщення елементів різних світлин.

Колажі можуть відрізнятися тлом, формою розміщення фото та їх кількістю. Для створення колажу можна використовувати як спеціальні застосунки, які встановлюються на смартфоні, так і програми на комп’ютері, з якими працюють онлайн чи офлайн.

Для створення колажу можна використати професійні онлайнові редактори. Переважно для роботи в таких редакторах потрібна попередня реєстрація. Наприклад, як у редакторі за адресою https://crello.com/uk/create/collage/ чи https://www.canva.com/uk_ua/ .

Зазвичай робота з подібними редакторами передбачає декілька кроків:

1. Вхід за обліковим записом, отриманим при реєстрації.

2. Перехід у режим створення нового колажу.

3. Вибір шаблону — кількості та способу розміщення фото.

4. Додавання власних зображень (завантаження з комп’ютера чи з інтернету).

5. Додавання фону, додаткових фігур, надписів.

6. Зберігання та завантаження колажу.

Створювати колаж можна в онлайновому редакторі й без реєстрації на сайті, де його розміщено. Розглянемо, наприклад, інструкцію зі створення колажу в редакторі http://prophotos.net/collage/uk

Розміщення власних фото в інтернеті може бути небезпечним. Зловмисники можуть використати такі фото для підробки документів, цькування людини чи використання фото із шахрайською метою. Для того щоб не розміщувати в інтернеті свої реальні фотографії, їх опрацьовують за допомогою фоторедакторів.

Наприклад, за допомогою сервісу https://www.loonapix.com/ua/photo-art/ можна перетворити фотографію на картину. Це відбувається завдяки вбудованим технологіям штучного інтелекту. Таке «перетворене» фото виглядає, наче намальоване олійними фарбами чи викладене із мозаїки.

Іншим способом власного представлення в мережі є створення аватарки.

Аватар (аватарка) — графічне зображення, що представляє користувача сайту, форуму, вебсервісу, мережевої гри, у програмах-месенджерах тощо. Аватар зазвичай обирається користувачем самостійно або надається автоматично системою після реєстрації, має вигляд невеличкої картинки, фотографії, короткого анімаційного сюжету.

Тема: Програми для опрацювання даних різних типів (текстових, числових, графічних, мультимедійних)

Вправа 1

Вправа 2

Програми, що призначені для реалізації конкретних задач опрацювання даних, які користувач розв’язує в ході своєї діяльності, мають назву прикладних. Такі програми поділяють на два види :

До прикладних програм загального призначення відносять програми, які можуть застосовуватися в різних галузях людської діяльності для опрацювання текстів, малюнків, баз даних, електронних таблиць, створення презентацій тощо.

Прикладні програми спеціального призначення використовуються для реалізації завдань опрацювання даних

у певній галузі діяльності, на конкретному підприємстві, в організації, фірмі або їх підрозділі. До такого типу програм відносять програми для створення відеоефектів у виробництві кінофільмів, креслень машин і механізмів у конструкторських і проєктних бюро, діагностування захворювань у медичних закладах, створення шкільного розкладу уроків тощо.

Комп’ютерні програми створюють програмісти. Розробка нового програмного забезпечення (ПЗ) — трудомісткий і тривалий процес, що потребує глибоких знань і певних навичок, насамперед у галузі математики й інформатики. Будь-які програми мають ціну та власника, тобто комусь належать.

Більшість програмних продуктів є комерційними, тобто комусь належать.

Більшість програмних продуктів є комерційними, тобто передбачають плату за їх використання. Наприклад, на платній основі розповсюджуються комп’ютерні ігри.

Будь-яке програмне забезпечення розповсюджується на основі ліцензійних угод, а не лише продається і купується.

Програми, що розповсюджуються безкоштовно, також передбачають ознайомлення з ліцензійною угодою та підтвердження користувачем дотримання правил використання програмного забезпечення, визначених такою угодою.

Програмне забезпечення є об’єктом інтелектуальної власності, усі права на нього належать розробнику. Це право захищається Законом України «Про авторське право та суміжні права». За цим законом під час продажу програмного забезпечення розробник не передає кінцевому користувачеві свої права на певну програму, а лише дозволяє використовувати (ліцензує) цю програму.

Розрізняють різні види ліцензій на програми:

Файлом (від англ. file — подання документа) називають набір даних, що зберігається в пам’яті комп’ютера й має ім’я.

Файли можуть містити текстові, графічні, звукові, відеодані. Щоб розпізнати вміст файлів, використовують розширення. За розширенням можна визначити, які дії дозволяється виконувати з даними файлу. Файли, що містять дані одного типу, можуть мати однакові або різні розширення.

Наприклад, текстовий документ може мати розширення doc або txt; графічний файл — jpg або bmp; відеофайл — avi або mp4; звуковий файл — wav або mp3.

Ім’я файлу складається з двох частин, розділених між собою крапкою «.» — назва.розширення. Наприклад, різними є файли Вишиванка.jpg і Вишиванка.bmp.

Тобі вже доводилося створювати папки для упорядкування власних файлів: зображень, текстових документів тощо.

Ти вмієш копіювати файли до папок із зовнішніх носіїв, змінювати місце зберігання файлів і видаляти файли та папки.

У такий спосіб ти працюєш із файловою системою.

Файлова система — спосіб організації даних для зберігання на зовнішніх носіях даних у вигляді файлів і папок на комп’ютері.

Організацію й роботу з файловою системою забезпечує операційна система.

Об’єктами файлової системи є файли та папки, а також пристрої зберігання даних (жорсткі диски, флеш-накопичувачі тощо).

Структуру файлової системи можна зобразити як дерево, де диск є коренем, папки — гілками, а файли — листками.

Щоб знайти потрібний об’єкт на диску, необхідно знати його адресу, або шлях до об’єкта. У записі адреси об’єкта файлової системи використовують символ «\» як розділовий знак між іменами окремих об’єктів.

Шлях до об’єкта файлової системи — це скінченний упорядкований набір імен, розділених символом «\». Він починається з імені пристрою і включає всі імена вкладених папок.

Тема: Операційна система та її інтерфейс

Вправа 1

Вправа 2

Для управління роботою всіх пристроїв комп’ютера використовують спеціальні програми, серед яких особливе місце займає операційна система (скорочено записують ОС).

Операційна система — це набір програм, який забезпечує управління роботою комп’ютера.

Такі програми є доволі складними. Їх розробляє декілька груп людей, кожна з яких створює частину спільної програми.

Операційна система забезпечує:

• управління роботою інших програм і всіх складових комп’ютера;

• координування роботи окремих складових комп’ютера;

• зв’язок користувача з комп’ютером.

Останнім часом операційні системи на комп’ютери встановлюють виробники або фірми, що займаються комплектацією комп’ютерів, їх продажем та обслуговуванням. Однак користувач за потреби може самостійно встановити іншу операційну систему на своєму комп’ютері.

Деякі сучасні операційні системи вільно розповсюджуються і використовуються. Для використання інших операційних систем слід придбати відповідний пакет програм, що матиме ліцензію на використання, і встановити їх на своєму комп’ютері.

Ліцензія (лат. licentia — дозвіл) — у загальному значенні це документ, у якому зазначається дозвіл на використання об’єкта чи процесу.

Сучасні мобільні пристрої (планшети та смартфони) часто оснащують операційною системою, яка поставляється їх виробником. Так, наприклад, мобільні пристрої, вироблені американською корпорацією Apple Inc., оснащено власною унікальною операційною системою iOS. Основні переваги цієї операційної системи — у малій витраті енергії смартфона та великій кількості ліцензійних додатків (App Store), які мають постійну підтримку й оновлення програмного забезпечення.

Найпоширенішою операційною системою у світі мобільних пристроїв є Android, яку розробила й супроводжує компанія Google. Головними перевагами цієї операційної системи є масовість, висока працездатність і продуктивність, зручність у встановленні різноманітних додатків (Google

Play).

Ти вже знаєш, що на Робочому столі розташовуються у вигляді значків різні об’єкти — програми, папки, файли. Їх кількість може бути різною. Обов’язковим на Робочому столі є значок Кошик (аналогічно до кошика для сміття). Решта об’єктів може бути розміщена за бажанням користувача.

Особливим об’єктом ОС Windows є ярлик: на значку в лівому нижньому куті зображена стрілка. Ярлик — це посилання на файл чи папку, що дає змогу швидко запустити програму на виконання або відкрити електронний документ у відповідному середовищі.

Ярлик — посилання на певний об’єкт операційної системи, що міститься на одному з носіїв даних.

Після створення ярлика існує зв’язок між ним і місцем знаходження об’єкта. Якщо після створення ярлика змінюється місце збереження об’єкта, то попередньо створені ярлики слід видаляти й за потреби створювати нові.

Тема: Виконавці алгоритмів та їхні системи команд. Способи опису алгоритму. Програма.

Вправа 1

Вправа 2

Вправа 3

Люди часто створюють і виконують алгоритми на роботі, вулиці, вдома. Наприклад, готуючи бутерброд, ти дотримуєшся алгоритму. Його можна описати так:

1. Узяти скибочку хліба.

2. Намастити хліб з одного боку маслом.

3. Покласти на масло шматок ковбаси.

4. Покласти зверху скибочку сиру.

5. Покласти на сир листок салату.

6. Покласти зверху шматок помідора.

7. Накрити іншою скибочкою хліба.

Це — словесний спосіб подання алгоритму.

Це графічний спосіб подання алгоритму. Серед графічних способів подання алгоритмів окремо виділяють подання алгоритму у вигляді блок-схем.

Блок-схема — це графічне зображення алгоритму, коли окремі його кроки (етапи) зображуються за допомогою різних геометричних фігур (блоків), а зв’язки між етапами вказуються за допомогою стрілок, що з’єднують ці фігури.

В математиці часто алгоритми описують формулами. Наприклад, алгоритм знаходження периметра прямокутника:

1. Поміряти довжину прямокутника — а.

2. Поміряти ширину прямокутника — b.

3. Знайти значення P = (a + b)•2.

Це формульно-словесний спосіб опису алгоритму.

Вибір способу подання алгоритму залежить від його виконавця. Так, алгоритм евакуації учнів з приміщення школи в разі виникнення надзвичайних ситуацій подають у графічній формі, а для пожежників цей алгоритм записують словесно у вигляді інструкцій. Але такий алгоритм евакуації не можна виконати за допомогою комп’ютера!

Для виконання алгоритму за допомогою комп’ютера його необхідно записати «зрозумілою» комп’ютеру мовою. Такий запис називають програмою.

Середовище виконання алгоритмів — це спеціальна програма, у якій можна для обраних виконавців з визначеною системою команд описувати й виконувати алгоритми на комп’ютері.

Тема: Комп'ютер як пристрій опрацювання даних. Складові комп’ютерів та їхнє призначення.

Вправа 1

Вправа 2

Вправа 3

Структура інформаційної системи.

Інформаційною системою називають сукупність взаємопов’язаних засобів, які здійснюють зберігання та обробляння інформації. Простіше кажучи, в ролі інформаційної системи у нас виступає комп’ютер з багатьма додатковими пристроями. Інформаційну систему поділяють на дві складові: апаратну та програмну. Тобто на технічні пристрої і програми.

Апаратне забезпечення.

Комп’ютер складається з багатьох частин і пристроїв.

Можна виділити основні пристрої, тобто такі, без яких комп’ютер працювати не може:

1) системний блок;

2) монітор;

3) миша;

4) клавіатура.

Системний блок.

Системний блок можна назвати найголовнішим пристроєм комп’ютера. Від його характеристик залежить швидкодія комп’ютера, його надійність та інші властивості. Зазвичай системний блок є найдорожчою частиною комп’ютера. Системний блок зовні схожий до металевий ящик. У ньому містяться процесор, пам’ять, вінчестер (жорсткий магнітний диск), DWD-привід (пристрій для роботи з лазерними дисками). Отже, в корпусі системного блока розташовані:

■ блок електричного живлення;

■ материнська плата, на якій знаходяться процесор, оперативна пам’ять, звукова, відео- та мережна карти;

■ допоміжні відділення, в яких знаходяться вінчестер, пристрій для читання та запису дисків;

■ передня панель, на якій знаходяться кнопки ввімкнення та перезавантаження, світлові індикатори (лампочки), порти для USB підключень, навушників, мікрофона та ін.

Слід зауважити, що порти (гнізда) для під’єднання кабелю живлення та більшості пристроїв знаходяться на задній стінці системного блоку. Розглянемо деякі пристрої окремо.

Процесор — це «мозок» комп’ютера. Саме процесор керує роботою всіх пристроїв. У ньому відбуваються всі операції, які виконує комп’ютер.

Пам'ять комп'ютера, або, точніше, оперативна пам'ять — це місце для інформації, з якою працює комп’ютер. У пам’яті зберігаються програми, вхідні дані, результати роботи. Після вимкнення комп’ютера інформація з пам’яті зникає. Тому інформацію для зберігання записують на вінчестер, на компакт-диск (лазерний диск).

Вінчестер (інша назва — жорсткий магнітний диск) — місце на комп’ютері, де зберігається вся інформація (музика, фільми, текстові документи тощо).

Монітор - На екрані монітора з’являється інформація про роботу, яку виконує комп’ютер. Можна сказати, що монітор — це пристрій для виведення інформації. Існують монітори різних типів: на основі електропроменевої трубки (схожі за формою на телевізор), LCD, плазмові. Головною характеристикою для більшості користувачів є розмір екрана по діагоналі. Проте не слід забувати, що кольорова передача, яскравість, частота і навіть зовнішній вигляд є досить важливими факторами.

Клавіатура Це клавіатура. На ній є клавіші із зображеннями цифр, букв та інших символів. За допомогою клавіатури в комп’ютер вводять інформацію. Клавіатури розрізняють за різноманітними характеристиками: зручність, кольорове оформлення, наявність додаткових мультимедійних можливостей тощо.

Миша (точніше маніпулятор типу «миша») слугує для керування комп’ютером. Миші бувають з різною роздільною здатністю, різних типів та форм. Багато сучасних мишей, особливо ігрових, обладнані додатковими кнопками.

Пристрої, що розташовані поза системним блоком, ще називають периферійними. Окрім вже описаних, є багато пристроїв та приладів. Часто їх об’єднують у групи для зручності вивчення та класифікації. Звичайно, описати навіть частину пристроїв за урок неможливо. Тому розглянемо найголовніші.

Пристрої введення інформації. Пристрій введення — пристрій для внесення даних до комп’ютера під час його роботи. До пристроїв введення належать миша та клавіатура. Саме клавіатура є основним пристроєм введення символів та команд у комп’ютер. Мишу здебільшого використовують для введення команд.

Пристрої виведення інформації. Щоб користувач міг побачити результати роботи комп’ютера, їх потрібно подати у вигляді візуальної та звукової інформації. Для цього призначені пристрої виведення, серед яких найпоширеніші — монітор, звукові колонки та принтер. Призначення монітора ми вже розглянули. Принтер дає змогу віддрукувати результати роботи комп’ютера на папері. Сьогодні найпоширенішими є принтери двох типів: струменеві (як правило, їх використовують для кольорового друку) та лазерні (використовують для чорно-білого друку).

Пристрої зберігання інформації. Усі комп’ютери потребують певного місця для запуску програм і збереження файлів. Існують різні типи пам’яті та пристроїв для зберігання даних, кожен з яких використовують з певною метою. Жорсткі диски У кожному комп’ютері є один або кілька дисків (їх називають вінчестерами). На жорстких дисках може зберігатися велика кількість інформації, зокрема фотографії, відео, музика, документи, програми тощо. На жорсткому диску комп’ютера інформація зберігається навіть тоді, коли комп’ютер вимкнено. Існують також зовнішні жорсткі диски. Найпростіший спосіб збільшення обсягу вільного місця на ПК — під’єднання зовнішнього жорсткого диска. Він може доповнювати обсяг внутрішнього жорсткого диска комп’ютера, особливо якщо внутрішній диск функціонує повільніше через брак місця. На зовнішньому жорсткому диску можна зберігати резервну копію важливих файлів. Існують також зовнішні жорсткі диски. Найпростіший спосіб збільшення обсягу вільного місця на ПК — під’єднання зовнішнього жорсткого диска. Він може доповнювати обсяг внутрішнього жорсткого диска комп’ютера, особливо якщо внутрішній диск функціонує повільніше через брак місця. На зовнішньому жорсткому диску можна зберігати резервну копію важливих файлів. Більшість таких жорстких дисків під’єднується до USB-порту. Пристрої читання СD і DWD-дисків. Майже всі комп’ютери сьогодні обладнано пристроями читання СD і DWD-дисків (приводами), які зазвичай розташовано на передній панелі системного блоку. За допомогою лазерів пристрої зчитують (отримують) дані з диска. Ці пристрої можуть також записувати інформацію на диски. Завдяки наявності в комп’ютері пристрою читання оптичних дисків, можна переглядати фільми або прослуховувати музичні DWD-диски. Флеш-пам'ять або просто флешка — це маленький портативний пристрій у вигляді брелока, який підключається до USВ-порту комп’ютера. Подібно до жорсткого диска, флеш-пам’ять використовується для зберігання інформації, проте зазвичай її обсяг значно менший порівняно з більшістю жорстких дисків. Флеш-пам’ять може мати різний розмір, форму та зберігати гігабайти даних. Такі пристрої зручно носити із собою, що дає змогу використовувати їх для перенесення інформації з одного комп’ютера на інший. Флеш-пам’ять також називають флешкою, флеш-брелоком, флеш-накопичувачем. У цифрових фотокамерах, телефонах інформація зберігається на картах пам’яті (флеш-пам’яті). Інформацію на картах пам’яті можна стирати та використовувати їх знову. Ноутбуки та деякі комп’ютери обладнано вбудованими пристроями читання карт пам’яті.

Інформаційна модель — це модель, що містить опис інформаційного процесу або об’єкта, у якому вказано лише суттєві властивості, важливі для розв’язування конкретної задачі

Карта знань — це засіб для графічного подання інформаційної моделі, що передбачає відображення зв’язків між реальними об’єктами.

Карти знань використовують при створенні інфографіки (або інформаційна графіка) — це «візуальне зображення інформації або даних».

Інфографіка — це сукупність зображень, діаграм і мінімального тексту, що дає легко зрозумілий

огляд теми.

Модель — це матеріальний або уявний об’єкт, який у процесі дослідження замінює реальний

об’єкт-оригінал. При цьому зберігаються важливі для розв’язування певної задачі суттєві властивості оригіналу

За способом подання моделі поділяють на матеріальні й інформаційні. Матеріальна модель — це модель, яка відтворює властивості об’єкта-оригіналу. Вона завжди має реальне втілення. Модель, яку подають за допомогою описів, формул, зображень, схем, таблиць, креслень, графіки тощо, називають інформаційною.

Тема: Інформація, дані, повідомлення.

Слово «інформація» походить від латинського informatio. Воно має кілька значень: роз’яснення, виклад, тлумачення; представлення, поняття; ознайомлення.

Повідомлення — набір сигналів різної природи: звуків, тексту, зображень, жестів, графіків тощо.

Слово «сигнал» має спільний корінь з англійським sign, що в перекладі означає — знак, символ. Написане слово, дорожній знак, картина, жест регулювальника дорожнього руху, смс-повідомлення є сигналами, які несуть деякі повідомлення.

Повідомлення можуть передаватися від людини до людини, від людини до пристрою та навпаки, а також між пристроями. Сьогодні часто використовують роботів, якими можна управляти голосом або за допомогою мобільних пристроїв. Тоді відправником повідомлення є людина, а отримувачем — машина. Отримувач може прийняти тільки зрозуміле та доступне йому повідомлення. Людина сприймає не сам предмет чи явище, про яке повідомляє відправник, а дані про нього.

Дані — це сукупність відомостей, які зафіксовано на деякому носії для зберігання, передавання та опрацювання.

Дані фіксуються не тільки за допомогою органів чуття людини, а й за допомогою різних пристроїв. Залежно від пристроїв, які використовують для реєстрації повідомлень, утворюються різні набори даних.

Люди використовують різні пристрої та програми для роботи з даними. Наприклад, для здійснення розрахунків із числовими даними можна використати калькулятор. Для опрацювання графічних і відеоданих використовують фотоапарати або відеокамери . Визначити вагу людини

або предмета допоможуть електронні ваги. Для збереження звукових даних застосовують диктофон. Записані на спеціальний носій дані можна багаторазово відтворювати й навіть змінювати. Цифрові браслети різних виробників можуть мати різні функції — вимірювання пульсу, відстеження сну, визначення кількості пройдених кроків, визначення кількості калорій тощо.

За допомогою спеціальних програм, встановлених у мобільному телефоні, можна визначити дані про твоє місцезнаходження, про температуру повітря у твоєму місті, час і дату; за QR-кодом — дізнатися про пам’ятку архітектури під час екскурсії тощо. Використання спеціальних пристроїв для отримання повідомлень дає змогу людині одержати більш точні дані про навколишній світ, ніж покладаючись лише на власні органи чуття.

Так, для визначення температури в духовій шафі використовують вбудований термометр. Одержані дані про температуру потрібні, наприклад, для того, щоб дотримуватись інструкції випікання пирога. А відкрити нові планети чи зірки люди змогли завдяки використанню телескопа. Спідометром фіксують швидкість. За допомогою мікроскопа досліджують дрібні об’єкт.

Текстові, звукові, графічні повідомлення передають за допомогою сучасних пристроїв — звичайного телефона, смартфона, радіо, телевізора, факсу, навігаторів, дронів, супутникового зв’язку на будь-які відстані.

Опрацювання повідомлень, як правило, пов’язане з їх зміною. Повідомлення опрацьовуються під час зміни способу їх подання. Наприклад, за допомогою навігатора можна визначити відомості про місцезнаходження автомобіля — геодані, які надходять із супутника, перетворюються у графічні дані про карту руху, звукові дані про наближення повороту, числові дані про максимально допустиму швидкість на ділянці дороги тощо. Але в будь-якому разі, дані — результати пошуку чи опрацювання — потрібно аналізувати й оцінювати задля прийняття виважених рішень.

Тема: Постановка проблеми, закономірності.

Проблеми виникають і в житті, і дослідженнях. Життєві проблеми — це певні труднощі, які слід подолати. У науковій роботі проблеми виникають у процесі дослідження певної галузі знань. Зазвичай буває так: учений думає, читає, розмовляє з колегами, проводить експерименти. В результаті знаходить протиріччя або щось нове, незвичайне. Причому найчастіше це «незвичайне», «несподіване» можна знайти там, де іншим все представляється зрозумілим, ясним, тобто там, де інші не помічають нічого незвичайного. Тобто виникає певна проблема. Її пізнання починається з подиву тому, що буде.

Проблема — (від грецьк. problema — завдання) — у широкому сенсі — складне теоретичне або практичне запитання, що потребують вивчення та вирішення; у науці — суперечлива ситуація, що виступає у вигляді протилежних позицій у поясненні будь-яких явищ, об’єктів, процесів і потребує аргументованої теорії для її вирішення.

Вирішити проблему — означає виконати дії, спрямовані на усунення причин проблеми та труднощів. Наприклад, якщо комп’ютер не вмикається, то вирішення проблеми — звернутись до технічної підтримки, яка усуне несправність. Відповідь на поставлену проблему досягається за допомогою певної розумової діяльності, що відбувається у формі висування здогадів чи гіпотез. Нове знання вперше усвідомлюється дослідником у формі гіпотези. Гіпотеза — це спосіб вирішення проблеми.

При формулюванні гіпотези, як правило, зв’язують одне чи кілька явищ, припускають, як одна дія вплине на результати іншої або вплине на зміну властивості об’єкта. Наприклад, так можуть бути сформульовані прості гіпотези. У саду влітку будуть квітнути рожеві троянди — дочекаймося літа й перевіримо це, чи кішка любить молоко — наллємо їй молоко у блюдечко і подивимося, чи буде вона його пити.

Висування гіпотез — це один з етапів наукового дослідження.

Наукове дослідження — це постановка та вирішення нової проблеми, отримання об’єктивно нових знань.

Дослідницька діяльність містить низку етапів:

1. Вибір теми та проблеми, формулювання дослідницького запитання, постановка задачі; формулювання цілі дослідження.

2. Вивчення наукової літератури (знань, накопичених людством з цієї теми на даний момент).

3. Збирання матеріалу (джерелом можуть бути спостереження, колекції або власне інформація та дані).

4. Опрацювання одержаних матеріалів і даних.

5. Висування гіпотез.

6. Експериментальна перевірка гіпотези, добір методів дослідження.

7. Формулювання та обговорення висновків.

8. Опис і представлення результатів у вигляді, придатному для використання.

9. Оцінювання результатів дослідження.

Під час перевірки гіпотези часто визначають причину й наслідок деякої події чи явища. Причина — це система зв’язків і відносин, що зумовлює зміни, виникнення, руйнування об’єктів, явищ, зв’язків. Наслідок — це результат дії причини. Наслідок завжди містить в собі новий зміст того,

чого не було в причині.

Тема: Безпека життєдіяльності під час роботи з комп'ютером. Комп’ютерні мережі. Безпечне користування інтернетом.

Правила поведінки в комп'ютерному класі. (відео)

Загальні поняття

Грамотна експлуатація і дисциплінована поведінка дають повну гарантію безпеки при роботі на комп'ютері.

Комп'ютер живиться від електричної мережі напругою 220В. Напруга, більша 36В, небезпечна для людини.

Джерелом небезпеки в комп'ютерному класі можуть бути розетки з розбитими корпусами, проводи з пошкодженою ізоляцією, прокладені по підлозі кабелі.

Інструкція з техніки безпеки

1. Спокійно заходь в комп'ютерний зал, не штовхайся.

2. Сідай за постійно закріплений за тобою комп'ютер.

3. Суворо забороняється:

торкатися задніх стінок комп'ютера і кабелів;

торкатися до проводів живлення і заземлення;

торкатися екрана монітора і його задньої стінки;

вмикати і вимикати комп'ютер без дозволу вчителя;

класти книги, зошити на клавіатуру, „мишу" або монітор;

працювати з мокрими руками або в мокрому одязі.

4. Перед роботою переконайся у відсутності видимих пошкоджень.

5. Під час роботи:

не допускай різких і грубих ударів по клавішах;

у жодному разі не намагайся самостійно ремонтувати ПК;

не вставай, коли в клас заходять відвідувачі або керівництво школи;

не натискай клавіші на сусідньому комп'ютері;

не залишай комп'ютер без нагляду;

якщо зникла напруга негайно вимкни комп'ютер.

6. Після закінчення роботи:

коректно заверши роботу з активними програмами;

прибери робоче місце.

Тема: Правила безпеки у комп'ютерному класі.

Завдання 1

Завдання 2

Завдання 3

Тема: Програми для опрацювання даних різних типів

Тема: Операційна система та її інтерфейс.

Тема: Алгоритими. Виконавці алгоритмів. Способи опису алгоритмів

Вправа 2

7 урок: тест

6 урок:

Інтерактивна гра Медіазнайко

Повторити усе, що раніше вивчене, готуємось до тесту.

5 урок: "Комп'ютер як пристрій опрацювання даних. Складові комп’ютерів та їхнє призначення. Поняття про інфографіку. Карти знань"

4 урок: " Інформація. Дані. Повідомлення"

3 урок: "Постановка проблеми. Причина і наслідок"

Завдання

Завдання 2

2 урок: " Використання мережі Інтернет для навчання"

Презентація

Formula.co.ua
вправи

У даний час всесвітня мережа Інтернет є сховищем невичерпних інформаційних ресурсів. Футбольний фанат може знайти відомості про улюблений клуб або гравця, меломан — музичний кліп і слова улюбленої пісні, вчений — думка колег по науковому питання, учитель — електронну версію підручника. Результат пошуку залежить від уміння шукати.

У сфері освіти Інтернет пропонує широкий спектр енциклопедичних відомостей, освітніх і розвиваючих програм, програм дистанційного навчання, інтерактивних моделей, різноманітних тестів. Деякі найбільш популярні посилання на освітні ресурси наведені в таблицях.

Вид ресурсу	Приклади
Електронні енциклопедії	Вільна багатомовна енциклопедія Вікіпедія (uk.wikipedia.org); Всеукраїнська електронна енциклопедія (електронна енциклопедія.укр)
Електронні бібліотеки	Національна бібліотека для дітей (chl.kiev.ua); Бібліотека української літератури УкрЛіб (ukrlib.com.ua) Державна бібліотека України для юнацтва (4uth.gov.ua)
Електронні словники та перекладачі	Словопедія (slovopedia.org.ua) Словник української мови(hrinchenko.com) Google Перекладач(translate.google.com)
Віртуальні музеї та екскурсії	Національний музей Тараса Шевченка (museumshevchenko.org.ua) Музеї онлайн (incognita.day.kiev.ua/exposition) Google Arts & Culiure (google.com/culturalinstitute)
Сховища відео- та аудіоматеріалів	YouTube (youtube.com) Мовакаст (movacast.wordpress.com)
Сайти з певних тем, які вивчають в школі	Природа України (naiure.land.kiev.ua) Лікбез: історичний фронт (likbez.org.ua) Google Планета Земля (goodle.com/intl/uk/earth) Екологія життя (eco-live.com.ua)

Для допомоги у вивченні окремих предметів розроблено сайти, які містять добірки матеріалів з предмета: навчальні тексти, презентації, відео, завдання для практичного виконання. Наприклад, вивченню шкільних предметів присвячено такі сайти:

українська мова — Офіційний сайт української мови (ukrainskamova.com);
українська література — Мала сторінка (mala.storinka.org);
зарубіжна література — Світова література в школі (svitlit.at.ua);
математика — Formula.co.ua;
природознавство — Український біологічний світ (biology.org.ua);
іноземна мова — Англійська в школі (ksenstar.com.ua).

Перелік освітніх веб-ресурсів

http://infosvit.if.ua Освітній портал «ІНФОСВІТ».

https://www.eduget.com/uk EDUGET — інноваційна платформа онлайн-освіти.

http://ptable.com КОРИСНО!!! ЦІКАВО!!! ДІЄВО!!!! Динамічна Періодична система Менделєєва.

http://school.xvatit.com Сайт Гіпермаркет знань для навчання он-лайн. На сайті зібрані шкільні матеріалидля учнів 1 — 11-х класів у повній відповідності до шкільної програми.

http://www.ukrtvory.com.ua Сайт Бібліотека школяра присвячений шкільній освіті учнів восьмих — одинадцятих класів. На сайті максимально зібрана та інформація, яка стане у нагоді учню протягом всього навчального року.

http://www.ukrlib.com.ua Бібліотека української літератури. Ukrlib — це найбільша в інтернеті електронна бібліотека української літератури, яка, крім українських книжок, пропонує також літературну енциклопедію, біографії, шкільні твори, учнівські реферати, стислі перекази змісту творів з української та зарубіжної літератури.

http://chytanka.com.ua Освітній ресурс для початкових класів. Публічна дитяча онлайн-бібліотека. На сайті представлені відскановані версіїї старих дитячих книжок.

http://shkola.ua — це соціальний ресурс, що містить електронну бібліотеку підручників, інтерактивні онлайн-уроки, реферати, збірники розв'язків, контакти українських шкіл.

1 урок (НУШ)

презентація "Правила поведінки у комп класі"

презентація 2

вправа 1

вправа 2

вправа 3

вправа 4

Дистанційне навчання